КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

кафедра історії філософії

 

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

на філософському факультеті відбувся

V НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СЕМІНАР З ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

«УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОГРАФІЯ КЛЮЧОВИХ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕРМІНІВ: Пропозиції щодо моделі укладання термінологічних змістів»

На семінарі було продовжено розгляд питань, які були порушені на попередніх науково-методичних семінарах. Перерва між проведеними заходами дозволила здійснити плідну роботу з моделювання системного формату подання історико-філософської лексики у програмне забезпечення філософської освіти студентів ОС «Бакалавр». Наслідком такого моделювання було обговорення, укладених Кононенком Т. П. і Хомою О. І. лексичних тематичних модулів з історії Нової філософії XVI-XVIII ст., зокрема, з філософії Френсіса Бейкона і Рене Декарта.

Представлені виступи базувалися на особистому науково-педагогічному досвіді доповідачів, тому були інформативними і містили як теоретичний, так і практичний складники порушених проблем.

Доповідачами виступили:

- завідувач кафедри історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка, д. філос. наук, доцент КОНОНЕНКО Тарас Петрович;

- завідувач кафедри ВНТУ, професор кафедри історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка, д. філос. наук, проф. ХОМА Олег Ігорович;

- студентка 2 курсу відділення філософії ОС «Бакалавр» ДОНЕЦЬ Дарина, яка у своєму виступі представила власні статистичні підрахунки стосовно текстуального навантаження студентів в межах виконання навчального плану у визначений термін.

У роботі науково-методичного семінару взяли участь представники кафедри логіки філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, Вінницького національного технічного університету, Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Гостем семінару був Євген Гальона, докторант університету Еморі (Emory Universitу, Анланта, США), член редакційної ради філософського журналу «Кайнонія».

 

МАТЕРІАЛИ

V Науково-методичного семінару з історії філософії

«УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОГРАФІЯ КЛЮЧОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНІВ: Пропозиції щодо укладання термінологічних змістів»

КОНОНЕНКО Т. П. оголосив про початок роботи V Науково-методичного семінару, який запровадила кафедра історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Повідомив про заплановану тему семінару та порядок денний наукового заходу. Підкреслив успішні напрацювання кафедри, здобуті під час проведення попередніх науково-методологічних семінарів, які, в свою чергу, закономірно призвели до питання щодо принципу впорядкування термінів, розумного облаштування встановленого «філософського мінімуму». Він розглянув типи словників, особливості їх укладання та підхід до визначення тематики, якій вони присвячені. Оскільки неможливо встановити одноосібного взірцевого типу словника з історії філософії, якому варто було б беззаперечно слідувати, то перспективною для вдосконалення науково-освітньої роботи у галузі викладання історії філософії на рівні самостійного підрозділу (кафедри) філософського факультету університету дослідницького типу стала розробка власного варіанту навчально-методичного комплексу з історії філософії для студентів ОС «Бакалавр» зі спеціальності «філософія». Наголосив на принциповому чиннику укладання таких посібників, який полягає у вимозі усвідомлення: дієвий науково-навчальний посібник чи підручник не може бути втіленням певної авторської, як правило, досить абстрактної умоглядної (теоретичної) ідеї, а постає природнім продовженням освітньої культури, яка існує у чітко визначеному навчальному середовищі. Такі посібники будуть мати вагу лише тоді, коли вони будуть засновані на висновках з реальних потреб студентства, діючої традиції та містять перспективу «взаєморозуміння» між студентами і автором розробки.

Зазначив, що сучасні осмислення стану науково-методичного забезпечення навчального процесу на факультеті неможливі без ґрунтовного аналізу власного досвіду перебування у освітньому середовищі навчального закладу. Врешті, лише аналітика власного досвіду може стати підмурівками для появи злагоджених у всіх частинах зразків навчально-методичного забезпечення, оскільки чужий досвід – завжди буде чужим.

Попередні два науково-методичні семінари не даремно були присвячені саме завданням спостереження і дослідження власного освітнього досвіду, ретельному осмисленню чужого подібного досвіду і укладанню покрокових намірів у замислі вдосконалення посібникового матеріалу з історії філософії. Всі зусилля всіх учасників попередніх науково-методичних семінарів перетворилися на підвалини спочатку теоретичного напрацювання концепції лексикографії і форми укладання термінологічних змістів у царині історії філософії філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, а наступним кроком – представлення авторської концепційної розробки з курсу «Нова філософія XVI-XVIII ст.» для студентів ОС «Бакалавр» спеціальності філософія. Вагомості цій концепційній розробці надало те, що її теоретичні підвалини були належно сприйняті визнаним авторитетним вченим у галузі модерної «франкофонічної» філософії зазначеної доби проф. Хомою О.І. Наслідком чого, наразі, є укладання у співавторстві Кононенка Т.П. і Хоми О.І. новітньої інтегрованої програми, яка заснована на реалізації термінологічної концепції і враховує всі, попередньо здобуті шляхом аналітики власного досвіду освітнього середовища, складники завдань до укладання і лексикографічної роботи. Наскільки такий досвід буде корисним для інших навчальних закладів і зацікавлених – викаже лише час.

Утім, оскільки одним із засобів аналітики щодо укладання переліку лексичних одиниць з історії філософії, зокрема, є соціологічне опитування і складання статистичного підсумку то, як зазначив Кононенко Т.П., відбулося звернення до студентів із встановлення обсягів виконання ними поставлених навчальною програмою вимог.

Вагомість такого опитування полягало у тому, що необхідно було принципово змінити диспозицію сприйняття викладачами сукупності завдань, які студент зобовязаний виконати за певний відтинок часу. І, водночас, власне педагогічній спільноті замислитися над питанням про принципову імовірність, не кажучи вже про можливість, виконання такої сукупності завдань. Зміна диспозиції полягала у зміні вектора зосередження завдань, зміні адресата навчальної відповідальності. Як правило, уява про кількісні виміри навчальних завдань пролягає на векторі: «Викладач – Навчальна група». Меншою мірою усвідомлюються показники на векторі: «Викладач – Студент навчальної групи». Утім, майже відсутня аналітика кількісних показників на рівні: «Усі Викладачі навчального семестру – Один (!) Студент навчальної групи», тобто, що має у кількісних вимірах виконати студент за певний проміжок часу, отримуючи завдання від усіх викладачів усіх предметів, які визначаються навчальним планом! І спробувати, відтак, дати відповідь на майже кантівське питання – чи можливо у повному обсязі одному студенту виконати таку кількість завдань. Друге питання стосувалося б відповіді на питання про принципову очевидність для студента змісту завдання і, у наслідку, можливості його виконання, оскільки, часом, завдання не містять логіки власного виконання. І, нарешті, шлях у вирішенні поставлених питань запропонувати логіко-демонстративний: аналогічним студентському шляху самостійно вирішити предметну і кількісну сукупність завдань за визначений проміжок часу.

Відтак, упереджуючи оголошення концепційної розробки з лексикографічного укладання ключових термінів з історії філософії, було проведено дослідження, завдання якого полягало у визначенні обсягу матеріалу, який надається студентам на опрацювання з різних дисциплін. Експеримент було проведено за наступними параметрами: темпоральні межі: 1 день – 1 тиждень – 2 тижні навчального процесу; статистичні показники: кількість питань на семінари – кількість авторів для прочитання – кількість сторінок для опрацювання – загальна кількість творів.

Наступним доповідачем була ДОНЕЦЬ Дарина, студентка ІІ курсу ОС «Бакалавр». Вона представила результати власного дослідження денного, тижневого та двотижневого навантаження студента по різним дисциплінам в рамках робочої програми. Дослідження було проведено згідно із обумовленими Кононенком Т.П. параметрами. Доповідач отримала наступні попередньо узагальнені результати. (Важливо зазначити, що дані, оголошені Донець Д. корелюють із статистичними даними, які надійшли від інших студентів груп спільного навчального курсу):

1 день: у середньому до кожного семінару передбачений розгляд 5 питань; опрацювання праць 5 різних авторів (1 – основний, 5 – додаткових);

13 праць та

578 сторінок.

 

1 тиждень:

24 питання,

35 авторів,

від 600 сторінок;

52 праці

 

2 тижні:

36 питань,

50 авторів,

«нескінченна кількість сторінок»,

70 праць.

 

Надійшли статистичні дані від студентів – Хоми Всеволода, Сандарян Ангеліни, Сидорук Юлії.

Всеволод Хома надав наступні статистичні відомості свого дослідження:

1 день (10.10.16): кількість авторів – 5; кількість питань – 8 (у середньому 3); кількість оброблених першоджерел – 7 ( у середньому 4); кількість сторінок – «дуже багато».

1 тиждень (03.10-07.10): кількість авторів – 13 ( у середньому 19); кількість питань – 19 ( у середньому 21); кількість оброблений першоджерел – 27 ( у середньому – 30); кількіcть прочитаних сторінок – «дуже багато».

2 тиждень (26.09-08.10): кількість авторів – 38; кількість питань – 43; кількість оброблений першоджерел – 60; кількість прочитаних сторінок – «дуже багато».

 

Ангеліна Сандарян надала надала більш конкретизовані дані:

1 тиждень:

26.09.16: семінар з етики – 1 автор; 4 запитання; 5 першоджерел; 292 сторінки.

Семінар  історії філософії: 1 автор; 6 запитань; 3 роботи.

27.09.16: семінар з історії філософії – 3 автори; 6 запитань; 3 першоджерела; 367 сторінок.

28.09.16: семінар з міфології – 1 автор; 4 запитання; кількість першоджерел та сторінок – не визначена авторкою.

29.09.16: семінар з логіки – 1 автор + практика; 2 питання; кількість робіт та сторінок – невизначена.

30.09.16: семінар з метафізики: 2 автори; 5 запитань; 3 роботи.

2 тиждень:

03.10.16: семінар з етики – 2 автори; 5 запитань; 3 роботи; 300 і більше сторінок;

04.10.16: семінар з соціальної філософії – 1 автор; 4 запитання; 9 робіт; 139 сторінок;

06.10.16: семінар з логіки – 1 автор; 2 запитання; 1 робота + практика; кількість сторінок – невизначена авторкою;

07.10.16: семінар з метафізики – 3 і більше авторів; 5 запитань; 5 робіт; кількість сторінок не визначена.

У середньому Ангеліна визначила, що за день студент повинен опанувати 90 сторінок першоджерел + інші роботи за день; за тиждень – 550 сторінок текстів першоджерел + інші роботи; за два тижні – 1098 сторінок першоджерел + інші роботи.

 

Звіт Юлії Сидорук:

1 тиждень:

26.09.16: семінар з етики – 1 автор; 4 запитання; 292 сторінки.

Семінар з історії філософії: 1 автор; 6 запитань; 3 роботи; кількість сторінок не зазначена авторкою.

27.09.16: семінар з філософії історії: 3 автори; 6 запитань; 3 роботи; 367 сторінок.

28.09.16: семінар з міфології: 4 запитання; кількість сторінок, робіт та текстів першоджерел не вказана.

29.09.16: семінар з логіки – 1 автор; 2 запитання; 1 робота + практика.

30.09.16: семінар з метафізики – 2 автори; 5 запитань; 3 роботи.

2 тиждень

03.10.16: семінар з етики – 3 автори; 5 запитань; 300 і більше сторінок тестів першоджерел.

Семінар з історії філософії: 4 запитання; 3 роботи.

04.10.16: семінар з соціальної філософії – 1 автор; 4 запитання; 9 робіт; 139 і більше сторінок.

06.10.16: семінар з логіки: 1 автор; 2 запитання; 1 робота + практика.

07.10.16: семінар з метафізики – 3 автора; 5 запитань; 5 робіт.

Студентка дослідила, що в середньому до обов’язкового прочитання пропонується 90 сторінок за день; 550 сторінок текстів першоджерел + окремо додаткова література за тиждень; і за два тижні – 1098 сторінок.

 

Після наведення даних Кононенко Т.П. зробив підсумок та наголосив на тенденції до все більшого навантаження кожного окремого студента надмірною кількістю інформації. Для вирішення цієї проблеми було запропоновано наступний план подальшої роботи:

 Орієнтація на рівневу освіту: бакалаврат (4 роки, впродовж яких закладається необхідна база, визначений мінімум), магістратура (2 роки, впродовж яких поглиблюються набуті раніше вміння та навички), докторантура (4 роки, які мають своєю основою не повторення попередньо вивченого, а поглиблену роботу над дисертацією, тобто, здійснення науково-дослідного пошуку на основі навчально-набутих знань і навичок);

 

Пріоритетність внесення змін до програми для бакалаврів із визначенням бази, яку потрібно напрацювати. До метафоричного прикладу наведено «Прописи з історії філософії»: формування лексичної культури в конкретних навчальних одиницях;

 

Формалізацію навчального процесу на рівні лем (набору головних термінів, які студент може засвоїти за одну тему). Обґрунтовано, якою повинна бути норма засвоєння. Вона передбачає 15 лем за одну тему, а в результаті – 100 лем впродовж семестру, 200 – впродовж року, 1000 – за 5 років;

 

Впровадження ЛТМ – Лексичного (в основі – лексичні одиниці) Тематичного (одиниці визначені темою) Модулю (включає в себе терміни різного порядку). ЛТМ покликаний продемонструвати всі складники, що дають загальне уявлення про тему;

 

Розробку лексичних одиниць: лему пропонується розуміти як headword – провідне слово, через яке ми йдемо до більш складного історико-філософського змісту. Леми мусять, водночас, бути аксіоматикою історії філософії, тобто мати максимальну змістовність і не розкладатися далі, стати своєрідною наноструктурою;

 

Створення питань до опрацювання на семінарах відповідно до узгоджених лем та можливість самостійної роботи студента над лексичними одиницями за допомогою електронної версії тестування.

ХОМА О. І. Розпочав свій виступ з зазначення актуальності проблематики семінару. Визначив заглиблення в терміни як тенденцію сучасності. Втім, варто уникати надмірного захоплення термінологією через ризик утворення фрагментарних знань та не надання належної уваги змістовному складнику. Коли даються леми в оригінальному вимірі – це розширює ерудицію студента. Вони є становим хребтом навчання. Студент повинен не тільки вивчити запропоновані викладачем леми, але й намагатися утримувати в пам’яті.

Доповідач підкреслив важливість врахування різного рівня підготовки та різних запитів студентів. Відтак, запропонував приділити належну увагу змістовному навантаженню рівнів освітнього циклу, надавши рівні можливості для всіх. Бакалаврам запропоновано представити широкий освітній базис з подальшими різними можливостями спеціалізації.

Хома О.І. звернув увагу на проблему складності для студента молодших курсів прочитання високонавантажених філософських текстів. На думку доповідача, студентів потрібно вчити правильно читати, аби вони були спроможними з великого масиву матеріалу розпізнавати ключове та на найбільш важливе. У цьому контексті запропонував здійснювати необхідний відбір рівнів складності при укладанні програми та відбір питань. Потрібно сформувати термінологічну концепцію, і в жодному разі не обмежитися набором термінів в алфавітному порядку. Студенти мають бачити, як працюють конкретні лексичні одиниці на обмеженому текстологічному матеріалі. Для цього слід робити нарізки текстів з найтиповішими випадками вживання цих лем.

Резюмуючи свою доповідь, Хома О. І. ще раз підкреслив потрібність врахування запитів студентів, аби їх рівень прогресував. Для більш ефективного навчання доцільніше здійснювати відбір питань та дещо «спрощувати» програму для бакалаврів. Дати основу ерудиції, без якої філософ не відбудеться, а вже в магістратурі – заглиблюватися у нюанси досліджуваної тематики. Зараз ми повинні докласти багато зусиль до написання практично важливих комплексів.

 

 

Керівник науково-методичного семінару:

Кононенко Т.П., завідувач кафедри історії філософії, доктор філософських наук.

 

Матеріали укладено на підставі особистих стенограм учасників науково-методичного семінару з історії філософії:

Шадріна А.І., студент 4 курсу ОС «Бакалавр»;

Кхелуфі А.Н. студент 2 курсу ОС «Магістр»;

Кирієнко А.В., студент 1 курсу ОС «Магістр».

Проміжне узагальнення і попереднє редагування:

Кхелуфі А.Н. студент 2 курсу ОС «Магістр»;

Петленко І.В., аспірант кафедри історії філософії.

 

Науково-технічне забезпечення (зокрема: фото-, відео- та аудіофіксація):

Бокал Г.В., доцент, кандидат філософських наук;

Кириченко М.С., доцент, кандидат філософських наук;

Кхелуфі А.Н. студент 2 курсу ОС «Магістр».

 

Науково-організаційне забезпечення:

Бугров В.А., професор, кандидат філософських наук;

Соболєвський Я.А., асистент, кандидат філософських наук;

Титаренко В.А., асистент, кандидат філософських наук;

Купчик Я.І., ст. лаборант, кандидат історичних наук.

 

Засоби оприлюднення наукових результатів:

Купчик Я.І., ст. лаборант, кандидат історичних наук;

Соболєвський Я.А., асистент, кандидат філософських наук.

 

Авторська редакція доповідей:

Донець Д.  студент 2 курсу ОС «Бакалавр»;

Кононенко Т.П. доцент, доктор філософських наук;

Хома О.І. професор, доктор філософських наук.

 

Загальна редакція:

Кононенко Т.П. завідувач кафедри історії філософії, доцент, доктор філософських наук.

 

Обговорено і схвалено учасниками науково-методичного семінару з історії філософії та членами кафедри історії філософії:

Алєксандрова О.В., професор, доктор філософських наук;

Хома О.І., професор, доктор філософських наук;

Хоменко І.В., професор, доктор філософських наук;

Щербина Н.Ю., доцент, доктор філософських наук;

Кононенко Т.П., доцент, доктор філософських наук;

Бобошко Н.М., доцент, кандидат філософських наук;

Бокал Г.В. доцент, кандидат філософських наук;

Варениця О.П., доцент, кандидат філософських наук;

Кириченко М.С., доцент, кандидат філософських наук;

Боднарчук Л.С., асистент, кандидат філософських наук;

Ільїна А.В., кандидат філософських наук;

Соболєвський Я.А., асистент, кандидат філософських наук;

Титаренко В.А., асистент, кандидат філософських наук;

Купчик Я.І., ст. лаборант, кандидат історичних наук;

Зборовська К.Б. аспірант кафедри історії філософії;

Петленко І.В., аспірант кафедри історії філософії.

©