Новини

З нагоди приїзду Барбари Кассен - фрагменти інтерв`ю з Костянтином Сіговим

Барбара Кассен – відома французька інтелектуалка, перекладачка, спеціалістка з античної філософії, дослідниця філософії Ханни Арендт. Свого часу слухала лекції Гайдеґера та Дерида (з якими на досить високому рівні вела дискусії), і навіть викладала давньогрецьку Жаку Лакану. Пані Кассен є керівником проекту та головною редакторкою «Європейського словника філософій», за роботу над яким була відзначена найпрестижнішою французькою премією CNRS.

Барбара Кассен походить із відомої у Франції родини (її близький родич – Рене Кассен (1887-1976), славетний юрист і політик, один із авторів Загальної декларації прав людини ООН, голова Європейського суду з прав людини й лауреат Нобелівської премії миру). Окрім занять філософією, вона також і художниця, як і її матір. Вдома в пані Кассен можна побачити багато її живописних творів.

Вона має дуже гарний приватний кількаповерховий будинок, на першому поверсі якого часто збиралися автори словника. У цих розмовах брали участь Жан-Люк Марйон (Jean-Luc Marion), Ремі Браґ (Rémi Brague), Філіп Рено (Philippe Raynaud) і багато інших. Також до цього кола був долучений Ален де Лібера (Alain de Libera) – один із найкращих у світі медієвістів, людина, що писала про виникнення університетів, про трансляцію студій.

Барбара Кассен є для всіх безперечним авторитетом у царині давньогрецької філософії (вона перекладала Аристотеля, Парменіда й багато інших значущих філософських текстів). У її книзі «L’effet sophistique» («Софістичний ефект») представлений погляд на те, чим є філософія не тільки з точки зору Сократа, Платона чи Аристотеля, які критикували софістів, але й з іншого боку – тобто, як самі софісти дивилися на мейнстрим того, що ми називаємо античною філософією. Цей оригінальний, несподіваний кут зору породив дуже цікаве прочитання класичних текстів.

Барбара Кассен перекладала з англійської на французьку тексти Ханни Арендт і коментувала їх. Ще в 70-ті роки вона стала одним із перекладачів французького видання книги Арендт «La Crise de la culture» («Криза культури»), перевиданого в 1989-го (оригінальна назва цього твору «Between Past and Future»; в українському перекладі він вийшов у «Дусі й Літері» 2002 року під назвою «Між минулим і майбутнім»). Пані Барбара не тільки досліджувала, але й тлумачила Ханну Арендт. У цьому в неї є спорідненість зі ще одним дослідником – Полем Рікером, що був добре особисто знайомий з Ханною Арендт. До речі, Рікер написав передмову до видання її ключових текстів французькою мовою. Арендт, після втечі з Німеччини, деякий час жила в Парижі, для неї був важливим діалог із французькою культурою. Відповідно, коли Рікер почав викладати в Чикаго, у них було досить жваве спілкування. Можна навіть сказати, що «повернення» Арендт до Франції – це велике спільне звершення Поля Рікера й Барбари Кассен.

Філософський етос Арендт Барбара Кассен розвивала, коли її запросили до участі в комісії «Правда і примирення» в ПАР, на якій, окрім всього іншого, осмислювалося питання того, яку роль грає логос у проговорюванні травм від конфліктів, насильства. Барбара Кассен їздила туди, спілкувалася з юристами. Певною мірою, її діяльність можна назвати продовженням справи Ханни Арендт, яка брала участь у слуханні в Єрусалимі справи Айхмана, нацистського злочинця часів Другої світової війни.

Головна її праця на сьогоднішній день – саме «Європейський словник філософій», оригінальна назва якого «Vocabulaire européen des philosophies. Dictionnaire des intraduisibles». Барбара Кассен хотіла взяти за назву «Лексикон неперекладностей» і, до речі, в англійському перекладі зберігається саме ця назва: «Dictionary of Untranslatables. A Philosophical Lexicon». Але французькі видавці наголосили на тому, щоб на обкладинці залишили саме «європейські філософії». Для України теж важливим є збереження назви «Європейський словник філософій».

Окрім редакторської роботи над словником, Барбара Кассен написала й ряд статей до нього, а саме: «Кохати», «Краса», «Мовленнєвий акт». Також вона написала статті і вставки про катарсис, свідомість, доксу, ейдолон, силу; її авторству належить дуже важлива стаття про омонім та омонімію, як явище.

Текст підготовано за матеріалами інтерв’ю з Костянтином Сіговим.

Повна версія тексту доступна за посиланням: https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/428

Всі права належать журналу Sententiae