míng     мін (2 тон)

Цей ієрогліф означує ім’я. Тут вкрай прозора етимологія: перший елемент ієрогліфа – це місяць. Він складається з двох частин – місяць і рот. Що це означало? Коли насувалися сутінки і люди не могли бачити, хто саме наближується – вони кричали ім’я. Ужиткове значення стосувалось можливості впізнати, хто саме йде в темний час доби – аби прийняти людину, як свого чи чужого. Всі значення цього ієрогліфа пов’язані з іменем. 

У даному контексті згадується принцип джень-мін. Цікавий нюанс: якщо ми використовуємо поняття інь-ян і апелюємо до вживання цього поняття в сучасній формальній логіці, то ми набуваємо певної некоректності. В тому сенсі, що, якщо в логіці ми вживаємо поняття «ім’я» як слово, яке дає найменування конкретному предмету на противагу загальному поняттю, яке дає визначення, то у випадку мін ми маємо, передовсім, апеляцію до загальної призначеності конкретного предмета. В деяких контекстах це мін і попереднє вживаються, як синоніми. Тобто, про себе людина не може сказати: «Я – Сократ», а вона має запропонувати, хто вона є в своїй призначеності, яку дію від неї слід чекати. Принцип джень-мін довгий час намагалися узгодити з даоським принципом природності. І з точки зору деяких конфуціанців саме він реалізовував те, що людина може бути не природною, якщо не реалізує своє мін і, навпаки, вона буде природною, якщо реалізує своє мін. Тобто, треба бути тим, ким ти маєш бути. В цьому сенсі, всі кореспондентські теорії істини не працюють. 

В багатьох школах побутувала думка про те, чому існують негаразди, людей спіткає лихо: тому, що певному явищу чи людині дали не те ім’я. Чому кажуть, що ім’я – це доля? Потрібно дитині дати правильне ім’я і тоді доля в неї буде правильна. Якщо ж дати неправильне ім’я, то вона піде іншим шляхом, неправильним – і доля у неї складеться зовсім по-іншому. 

Отож, ще можливі значення:

1. ім’я, назва, іменник, титул, слава, репутація;

2. уславлений, видатний, заслужений, відомий, відома людина.