Китайською

tiān    тянь (1 тон)

Ієрогліф означає Небо. Як ви бачите, на малюнку видно людину, яка стоїть. Як це може позначати небо? Китайська думка розвивалась так, що коли людина стоїть, то вона маківкою звернена до Неба. Людина, спрямована маківкою до неба і є Небо. На самому початку цей ієрогліф позначав саму маківку, потім це значення втратилося і цей ієрогліф став означати лише Небо.

Небо, фактично, означає все. 

Можливі ще такі значення:

1. вся природа, вища істота – Бог чи пантеон богів;

2. час, пора;

3. своєчасність, імператор. 

   лі (3 тон)

Жертовна посудина, у яку покладені дві зв’язки яшми. В Китаї з давніх часів одним з найбільш коштовних каменів вважається яшма. 

В конфуціанстві це ключове поняття, адже той, хто хоче стати шляхетною людиною – йти шляхом дао – має напрацювати у собі ці високі моральні якості де. Але все це отримується лише тоді, коли дотримуються норм лі. Ці церемонії – лі – не стосувалися простих людей – вони жили без лі – не могли досягти високих моральних якостей, це мало відношення лише до освічених – які мали певну освіту, певне розуміння. Імператор також змушений був дотримуватися лі, оскільки жертвопринесення відбувалося лише за чітко прописаною процедурою і жодним чином інакше. Приміром, перед святами, імператор відселявся з палацу в окреме місце, де він замикався, де тричі він дотримувався суворої дієти – від усього відмовлявся –мав очиститися перед спілкуванням з духами. Жертвопринесенню надавалося велике значення – це було спілкування з Небом. Для цього навіть імператору потрібно було очиститися, інакше – він був би не готовий. 

 

Великого значення мав цей ієрогліф у конфуціанстві, бо даоси були проти будь-яких комбінацій дій – вважали, що дотримання правил є причиною людських бід. 

xū   сюй (1 тон)

У цікавий спосіб відбувалась трансформація і цього ієрогліфу: як ми бачимо – це голова тигра і гори; початково значення стосувалося явно видимих гір. З часом ієрогліф сюй графічно не трансформувався, але набув значення пустоти: як протилежність – явно видимі гори і пустота. Отож, у своєму розвитку ієрогліф отримав протилежне значення. 

Тигр графічно уособлює впадання чогось у вічі: забарвлення тигра дуже яскраве, його видно з далеку, адже він б’є контрастом. Гори виглядають як тигр – так само контрастно. 

Значення:

1. пустий, порожній, вільний, вакантний, чистий, хибний, фальшивий, слабкий;

2. отвір, пустота, відсутність, недолік;

3. лишати порожнім, не заповнювати.

yǒu   йоу (3 тон)

Буквально, це рука, яка тримає шматок м’яса. Смисл означується в тому, що «Я» маю щось у своєму розпорядженні. Населення в Китаї велике і проблема їжі для них існувала перманентно і навіть одне з найбільш поширених вітань було: «Чи ти вже поїв?» 

Найперший варіант – це було просто зображення руки, далі ієрогліф видозмінювався. 

Значення:

1. мати, володіти, бути власником, здобувати, набувати, оволодівати, бути наявним, жити, бути;

2. буття, набуття, присутність.

yáng     ян (2 тон)

В сучасному вигляді: ліворуч – це гора, праворуч – це сонце. Перше значення цього ієрогліфа – це сонячний бік гори. У складному ієрогліфі ще була позначка кам'яного постаменту, на який у сонячний день клали жертву. Ці речі є позитивними (сонце, гора, шана до предків). Відповідно, Ян, на противагу Інь, означає позитивне начало, позитивну субстанцію, сонячні промені, тепло, життя, чоловіка.

Три маленькі крапки у старому ієрогліфі позначають промені сонця. Потім цей елемент щезає і залишилося лише сонце. 

Інь не існує без Ян, але ієрархії Інь і Ян немає. Інь може перетворюватись в Ян і навпаки. Інь може стати Ян, а Ян може стати Інь, вони можуть перероджуватись. 

Значення:

1. Сонячний бік гори + приношення жертви у сонячний день;

2. Щось позитивне, позитивне начало;

3. Життя, чоловік, щось світле, сонце.

 

yīn  інь (1 тон)

Цей ієрогліф має декілька читань, саме перший варіант – це філософський термін. 

Цей ієрогліф походить від (як можна побачити на малюнку) ліворуч: камені, які лежать на схилі, праворуч: зверху ієрогліфа – «сьогодні», внизу ієрогліфа – «хмари». Тобто тінь від хмар, що падає на гору. Із самого початку цей ієрогліф позначав «тіньову сторону гори». Тобто північний схил гори, або південний берег річки. Звідси і розвивалися всі основні значення цього ієрогліфа. В останньому варіанті (сучасний ієрогліф) цей ієрогліф складається з двох частин: ліворуч – гора, праворуч – місяць або тінь. 

Цей ієрогліф також означає жіноче, все, що пов'язане з жінкою. Крім того, має значення у фізиці як «негативний заряд». 

 

Інь є бінарною опозицією до Ян. 

Значення:

1. Тінь від хмар, що падає на гору;

2. Північний схил гори, або південний берег річки;

3. Все що пов'язано з жінкою;

4. У фізиці - негативний «заряд»;

5. Щось темне. 

dé   де (2 тон)

Термін поширений, але не всі філософські школи намагалися його використати. Ми маємо це поняття і у конфуціанстві, і у даосизмі. 

Цей ієрогліф складається з ока та перехрестя, що поєднане з ногою. Цей варіант існував протягом багатьох століть. Ліва частина – це «йти». Цей ієрогліф складається з трьох рис. Елемент зверху – це «прямо». Також є елемент «око». На пізньому етапі формування ієрогліфа з'явився останній елемент – «серце». Тобто вважалось, що де – це людина, що має високі моральні якості. Цей ієрогліф позначає «прямо йти», «прямо дивитися», «прямо відчувати серцем». Якщо це усе поєднати, то утворюються «високі моральні якості». Китайці використовували цей термін для позначення Німеччини (високоморальна держава). 

Значення:

1. Йти прямо, прямо дивитися, прямо відчувати серцем; 

2. Людина, яка має високі моральні якості;

3. Шляхетність, гуманність, чесність, істина, ідеальність, доброчинність, характер, душевна чистота, сила духу, гідність, добрий вчинок.

dào       дао (4 тон) 

Цей ієрогліф використовували практично всі вчення, що були на території Китаю, але по-різному цей термін трактували. Цей термін є ключовим для китайської філософії. Цей термін був проблемний для китайців, бо єдиним словом його пояснити не можна.


Як створювався цей ієрогліф:

Люди, які йдуть дорогою. Перший варіант цього ієрогліфа: ми можемо побачити перехрестя і внизу знак ока. Око як ідеограма, що символізує людину, тобто людина або люди, які йдуть дорогою. Перше значення Дао – це «шлях». Потім у другому варіанті замість ока з'являється нога, тобто людина, яка пересувається дорогою. Далі цей ієрогліф розвивається таким чином, що він набув конкретних форм: ліворуч – «нога, що йде», тобто «йти по дорозі», а права частина цього ієрогліфа означає «голову». Графічно цей ієрогліф змінився, але ці дві частини ієрогліфа залишилися й досі. У своєму останньому варіанті цей ієрогліф означає: ліворуч – «йти по дорозі», а праворуч – «голова», тобто «людина, яка йде по дорозі». 

З Дао усе починається і усе закінчується, воно скрізь і воно ніде. 

Значення:

1. Перехрестя, люди, які йдуть дорогою => дао – це шлях, яким хтось йде;

2. Людина, що пересувається дорогою;

3. Наявність суб'єкта, що проходить шлях, можливо, не існує наперед заданого шляху;

4. Дао постає як неосяжне;

5. Шлях, який проходить певна особа, але не вона цей шлях створює;

6. Одним словом Дао пояснити неможливо;

7. Шлях, маршрут, траєкторія руху, орбіта, відстань, дистанція, напрям руху, спрямування, правило, звичка, самовдосконалення та ін.