Зміст статті

 

Китайська мова – тонова. У китайській мові існує 4 тони. Тобто, один і той самий набір фонем, але, залежно від зміни тону звучання змінюється й зміст ієрогліфа. Існують певні закони трансформації тонів з одного в інший. 

Прості ієрогліфи називаються «вень», а складні – «дзи». 

Китайці ставляться до своїх ієрогліфів винятково поважно. Вони вважають ієрогліфи священним писанням.

Чи існує спеціальна термінологія? У китайській мові не існує спеціальних ієрогліфів для термінології. Тобто для термінології використовуються ті ж самі ієрогліфи, що застосовуються й у буденному житті. Потрібно звертатися до контексту, щоб виявити: чи це застосовується термін чи звичайне слово.

У китайців довгий час були проблеми з тим, як слід записувати транскрипцію. Вона їм була просто не потрібна, бо вони свою мову не викладали іноземцям. Повноцінна транскрипція виникла лише у ХХ ст. за часів Китайської Народної Республіки. Ця транскрипція використовує латинські знаки. Вона найбільш точно передає звучання китайських ієрогліфів. Оскільки китайці у повсякденному житті її не використовують, то самі вони відчувають певні ускладнення при транскрибуванні.

Ієрогліфи існують у двох формах: складні ієрогліфи і прості ієрогліфи. Тобто з самого початку ієрогліфи створювались не для того, щоб навчатись, а для того, щоб вести записи. Як правило, писемність до початку ХХ ст. була дуже складна і самостійно навчатись їй було дуже важко. У складній формі ієрогліфи проіснували до середини ХХ ст. Але масово процес спрощення почався за часів Китайської Народної Республіки. Залишилися 2 тисячі ієрогліфів, які використовуються у буденному житті.

______________________________________________________________

dào       дао (4 тон)  

Цей ієрогліф використовували практично всі вчення, що були на території Китаю, але по-різному цей термін трактували. Цей термін є ключовим для китайської філософії. Цей термін був проблемний для китайців, бо єдиним словом його пояснити не можна.

Як створювався цей ієрогліф:

Люди, які йдуть дорогою. Перший варіант цього ієрогліфа: ми можемо побачити перехрестя і внизу знак ока. Око як ідеограма, що символізує людину, тобто людина або люди, які йдуть дорогою. Перше значення Дао – це «шлях». Потім у другому варіанті замість ока з'являється нога, тобто людина, яка пересувається дорогою. Далі цей ієрогліф розвивається таким чином, що він набув конкретних форм: ліворуч – «нога, що йде», тобто «йти по дорозі», а права частина цього ієрогліфа означає «голову». Графічно цей ієрогліф змінився, але ці дві частини ієрогліфа залишилися й досі. У своєму останньому варіанті цей ієрогліф означає: ліворуч – «йти по дорозі», а праворуч – «голова», тобто «людина, яка йде по дорозі». 

З Дао усе починається і усе закінчується, воно скрізь і воно ніде. 

Значення:

1. Перехрестя, люди, які йдуть дорогою => дао – це шлях, яким хтось йде;

2. Людина, що пересувається дорогою;

3. Наявність суб'єкта, що проходить шлях, можливо, не існує наперед заданого шляху;

4. Дао постає як неосяжне;

5. Шлях, який проходить певна особа, але не вона цей шлях створює;

6. Одним словом Дао пояснити неможливо;

 

7. Шлях, маршрут, траєкторія руху, орбіта, відстань, дистанція, напрям руху, спрямування, правило, звичка, самовдосконалення та ін.